
Еволюція Concept2: від ідеї до глобального бренду
CONCEPT2. ВЕРМОНТ
Веслування має свою містику і грацію. Це також корисний і спокійний спосіб перетнути водойму. Щороку популярність веслування зростає — на озерах, річках, ставках і навіть океанах. А тренажери для веслування використовуються як інструмент для оцінки фізичної форми в спортзалах по всьому світу. Можна майже гарантовано сказати, що кожен веслувальник знає назву Concept2.
Пітер і Дік на веслах. Засновники Дік і Пітер продовжують впроваджувати інновації та особисто тестують кожен продукт. Ось вони вирушають на ранкове тестування весел у своєму дерев'яному човні Stämpfli 1984 року на озері Big Hosmer у Craftsbury, Вермонт.
Чому? Тому що весла від Concept2 — це вибір професіоналів, а їхні тренажери для веслування є золотим стандартом. І де вони виробляються? У Вермонті.
Початок
Concept2 було засновано у 1976 році братами веслувальниками Діком і Пітером Дрейсігакерами, які щойно завершили підготовку до Олімпіади і самостійно почали виготовляти композитні гоночні весла. Вони любили веслування і, будучи інженерами, що навчалися у Стенфорді, побачили виклик та можливості: Чи можемо зробити весла легшими? Чи можемо прискорити екіпажі? Брати вирішили взятися за традиційні дерев'яні весла довжиною 12 футів (366 см) і застосувати свої технічні навички для впровадження нових технологій. Використовуючи карбон і скловолокно на своїй кухні, вони розробили перші доступні, життєздатні композитні гоночні весла. На той час технологія композитних матеріалів ще не застосовувалася до весел (або була неуспішною). Традиційні дерев'яні весла важили близько 15 фунтів (6,8 кг), тоді як їхнє нове весло було легким (приблизно 5 фунтів або 2,27 кг) і міцним.
Ранній ескіз, створений співзасновником Пітером Дрейсіґакером, показує, як його брат Дік обробляє лопаті весла в духовці. Вони експериментували з виготовленням нових весел прямо на своїй кухні.
Пітер пояснює: «У 1976 році ми були просто парою молодих веслярів-інженерів з ідеєю, як можна створити краще весло. Сьогодні ми захоплені тим, як ми виросли — обслуговуючи веслярів і фітнес-центри по всьому світу, одночасно наполегливо працюючи над тим, щоб стати невід'ємною частиною нашої місцевої спільноти».
Чому Вермонт?
Дік згадує: «Це була середина 70-х. Ми покинули Каліфорнію і мандрували по США, розмірковуючи, куди поїхати. Нам не потрібно було бути в центрі веслування. Більше значило, як ми хочемо жити і що могли собі дозволити. Ми не хотіли жити в місті. Ми хотіли посадити сад, кататися на лижах, жити там, де буде комфортно. У дитинстві ми каталися на лижах на горі Менсфілд у Стоу і закохалися в це місце, тому приїхали до Вермонту не лише через ностальгію, а й через вибір стилю життя. Все, що привело нас до Вермонту, стало причиною, чому ми залишилися тут і раді, що так зробили. Вермонт символізує якість життя, а також якість продукту. Ми віримо в етику Вермонту, у створення продуктів, які прослужать довго. Для нас важлива наша чесність». Так двоє братів переїхали в старий фермерський комплекс на трасі 100 у Моррісвіллі, штат Вермонт.
Постійні інновації
Попри ранні успіхи, Пітер і Дік ніколи не спочивають на лаврах. Вони постійно працюють над створенням нових і захоплюючих веслувальних пристроїв та обладнання. У 1981 році, коли постало питання продовження тренувань узимку в умовах Вермонту, Пітер і Дік вирішили створити практичний тренажер для веслування в приміщенні. Зі зсувним сидінням і дерев'яною ручкою цей пристрій імітує рухи у човні. Таким чином, сила спортсменів не втрачалася, навіть коли вони не могли виходити на воду.
Ювілейний тисячний держак весла Concept2 виходить з виробництва.
В одному з виданні відомої спортивної спільноти Друзі з історії веслування (Friends of Rowing History) зазначено: «Як Генрі Форд випускав автомобілі ефективно, економічно та для широкого загалу, так і брати Дрейссігакери зробили те ж саме зі своїми тренажерами для веслування, здоров'я і домашнього використання. Дизайн постійно вдосконалювався, і це одна з найбільш надійних і економічно вигідних машин для вправ, створених з часу винайдення велосипеда. Вона безумовно є основним чинником вибуху інтересу до веслування як вправи серед широкого загалу». Ці тренажери постачають по всьому світу, і вони є в тисячах веслувальних клубів, тренажерних залах та фітнес-клубах. Багато тисяч людей, які ніколи не сиділи в човні, є прихильниками тренувань на веслувальних тренажерах.
На ранніх етапах розробки програмного забезпечення для моделі А веслувального тренажера Concept2 RowErg.
У червні 2009 року Concept2 зробила крок далі. Тренажери для веслування були створені, щоб підтримувати спортивну форму в міжсезоння. Чому б не створити подібне обладнання для підтримки сил для лижників під час відсутності снігу? Так народився SkiErg – лижний ергометр, який допомагає розвивати силу та витривалість, специфічні для нордичного лижного спорту. SkiErg забезпечує як аеробні, так і силові тренування, навіть коли немає снігу чи ви далеко від траси. Вам навіть не потрібно вміти кататися на лижах, щоб ним користуватися.
Тестування першого прототипу лижного тренажера Concept2 Skierg.
Ще одна інновація: у 1991 році вони випустили новий, швидший дизайн лопатей весла — асиметричні лопаті «hatchet». Ці весла значно покращили результати, і вже до Олімпійських ігор 1992 року більшість екіпажів використовували їх. Це стало революційним досягненням.
Одне з перших змагань C.R.A.S.H.-B (на лівому краю змагається Джуді Гір).
Компанія зростала і розвивалася…
Ще на ранніх етапах до братів приєдналися веслувальниці Барі Лейн і Джуді Гір. Барі вийшла заміж за Піта, а Джуді – за Діка. Барі займалася обслуговуванням клієнтів, продажами, бухгалтерією та управлінням персоналом. Вона організувала бізнес і контролювала відправки. Спочатку Джуді відповідала за програмування. Нині вона працює в сфері маркетингу та комунікацій. (До речі, Джуді – колишня спортсменка національної збірної та учасниця Олімпійських ігор. Вона тренувала в Дармуті та має ступінь магістра інженерії.) Тепер, святкуючи 45-річчя компанії (2021 рік), Concept2 давно переїхала у просторе приміщення, оскільки оригінальний сарай став замалим. Сьогодні компанія налічує понад 100 працівників, деякі з яких працюють понад 25 років.
Змагання з веслування в приміщеннях
Через інтенсивні тренування багатьох веслувальників і спортсменів, почалися змагання в приміщеннях. Все почалося в Бостоні. Спочатку C.R.A.S.H.-B (Charles River All-Star Has-Beens) була групою американських олімпійців та учасників світових чемпіонатів 1976-1980 років, які тренувалися на річці Чарльз у Бостоні. Щоб розвіяти зимову одноманітність тренувань, вони організували регату на веслувальних тренажерах приблизно для двадцяти спортсменів у човнярні Гарварду. Через кілька років C.R.A.S.H.-B перетворився на щорічний Міжнародний чемпіонат світу з веслування в приміщеннях. Кожного року до Бостона приїжджають понад 2000 учасників з усього світу, щоб змагатися на тренажерах Concept2. Подібні змагання зараз проходять у багатьох країнах світу. Змагання можуть бути водночас лякаючими, інтенсивними й захоплюючими. Кожен м'яз горить від болю, просячи зупинитися, легені палають. Власники Concept2 самі знають цю інтенсивність і використовують свої знання в розробці продукції та взаємодії з клієнтами.
Так виглядали змагання в приміщенні у 80-х роках минулого сторіччя.
Вермонтська філософія
З самого початку Concept2 вірив у підтримку своєї громади та допомогу сусідам. У команді Concept2 – людей з мозолистими руками та дуже теплими серцями - панують доброта і щедрість. «Для нас важливо бути невід’ємною частиною нашої громади» — ділиться Джуді. «Багато наших працівників волонтерять як тренери — з футболу, бігу, лижних гонок, баскетболу, легкої атлетики... і так, веслування. Ми допомагаємо в щорічному проекті United Way з рубки та поділу дров для нужденних. А також у Green-Up Day. Ми працюємо в місцевих пожежних департаментах та рятувальних загонах, і багато з нас брали участь у місцевих шкільних радах і інших неприбуткових організаціях.» Ще один яскравий приклад їхньої підтримки громади — це їхня робота з Craftsbury Outdoor Center. Протягом багатьох років цей центр (у Північно-східному Королівстві Вермонта) був тим місцем, куди приходили навчатися веслуванню або вдосконалювати свої навички. Сьогодні центр готує майбутніх олімпійців, а також новачків і майстрів веслування. Мабуть, Джуді найкраще підсумовує це: «Я спочатку не планувала бути тут, але зараз я така щаслива, що знаходжусь у місці, яке люблю, займаючись тим, що мені подобається. У мене є все, що я могла б забажати: сильна історія, оточена природою та добрими сусідами. Моя робота є викликом і корисна для людей. Наші діти тепер тут. Вони тут, тому що їм теж подобається. Вони корінні вермонти. Вони поїхали на короткий час, але всі повернулися до Вермонта. Вони не планують їхати кудись ще. Чому б і ні? Я не можу уявити себе в іншому місці».
Джуді Гір на тренуванні.
За матеріалами: https://www.vtmag.com/, https://www.concept2.com/